У галузі освіти система ПТО – одна з важливіших ланок.
Могутність країни – її національний продукт, створений руками тих, хто сьогодні
навчається в закладах профтехосвіти.
У мальовничому невеличкому місті Мелітополі розташований Державний навчальний заклад «Мелітопольський
торгово-професійний ліцей».
Ще недавно це було технічне училище №4, яке готувало робітників для машинобудівної промисловості: токарів, слюсарів по ремонту механічного обладнання. Наказ про організацію училища був підписаний в травні 1966 року. Тим же наказом був призначений перший директор училища – працівник компресорного заводу Лизунов Федір Андрійович.
Федір Андрійович народився у 1923 році. До 1953
проживав у Карело-Фінській АРСР. В 1949 році закінчив Московський
машинобудівний технікум і був направлений в м. Мелітополь на Компресорний
завод. В 1959 році закінчив Мелітопольський інститут сільського господарства.
Потім працював у ряді установ. З 1966 року призначений директором ТУ № 4. З
1968 року знаходився на заслуженому відпочинку.
В перший же рік на навчання було прийнято 180 десятикласників та 90 восьмикласників.
В 1967 році відбувся перший випуск робітників для машинобудівної промисловості м. Мелітополя, кількістю в 180 випускників.
В 1968 році директором училища був призначений Козін Олексій Семенович, який велику увагу приділяв будівництву нового корпусу для училища, який з’явився через чотири роки, цим самим поліпшивши навчально-виховний процес та умови праці педагогічного колективу. З часом були введені нові професії: токарі, наладчики токарних автоматів, слюсарі - інструментальщики, машиністи холодильних установок.
В 1983 році після реорганізації всіх училищ, наше
технічне училище №4 стає середнім професійно-технічним училищем №37, де разом з
професією учні отримують середню освіту. З цього
року ліцей очолює відмінник освіти Бужин Олександр Данилович. Доброзичливість,
вимогливість до себе та колег викликають повагу педколективу та учнів.
З 1995 року середнє професійне училище переходить повністю на торгово-кулінарний
профіль і готує спеціалістів з таких професій: кухар, кондитер, продавець,
бармен, офіціант.
Росте і зміцнюється матеріально-технічна база.
Майстерні з машинобудівних професій перебудовуються в лабораторії кухарів,
кондитерів, продавців.
З 2003 року торгово-кулінарне училище №37 стає
торгово-професійним ліцеєм.
Сьогодні навчальний процес здійснюється в 14 кабінетах
та 5 лабораторіях, є хороший спортивний зал, де працюють спортивні секції, актовий
зал, бібліотека, готується до відкриття тренажерна зала.
За багаторічний період в ліцеї сформувався хороший стабільний
педагогічний колектив. Багато з них в ліцеї працюють 15 і більше років,
постійно удосконалюють свою професійну майстерність. Навчають і виховують учнів
кваліфіковані викладачі та майстри виробничого навчання.
До послуг педагогічних працівників в ліцеї працює
методичний кабінет.
Проводяться відкриті уроки із загальноосвітніх
предметів та виробничого навчання, предметні тижні, конкурси професійної
майстерності.
В 2005-2006 навчальному році на базі нашого ліцею
проводився конкурс професійної майстерності серед продавців, де перше місце
отримала учениця нашого ліцею.
Хороша організаторська робота сприяє налагодженню
чіткої трудової та виконавчої дисципліни та позакласної роботи.
Сьогодні в ліцеї працює батьківський комітет, рада з профілактики учнів, схильних до правопорушень, проводяться лекції, бесіди медичних працівників, психологів.
Особливе місце в житті ліцею займає колектив художньої самодіяльності, яким уже протягом 20 років керує Новікова Раїса Миколаївна. Приємно відзначити, що і учні, і викладачі, і майстри виробничого навчання з великим задоволенням беруть участь у підготовці до обласних оглядів художньої самодіяльності. І як результат – неодноразові призери.
З 2010 року ліцей є Державним навчальним закладом
«Мелітопольський торгово-професійний ліцей», який очолює Волобуєва Єлизавета Юріївна.
Подальшу долю ліцею директор та педколектив вбачають в
модернізації навчального процесу та впровадженні інноваційних технологій
навчання.
Задачі педколектива великі, але ми впевнені, що
впораємось.